Інформаційне повідомлення щодо ходу внесення змін до Регламенту аматорського радіозв'язку України у 2020 році.

Автор: UR8US . створено: . в розділі: Новини

Тексти українською та англійською мовою у форматі PDF для розповсюдження додано.

 

 

Інформаційне повідомлення щодо ходу внесення змін до Регламенту аматорського радіозв'язку України у 2020 році.

Радіоаматорство - це науково-технічне хобі, яке охоплює близько 1 мільйону радіоаматорів всього світу, за виключенням найбільш тоталітарних країн, наприклад, Північної Кореї (КНДР).

У кожної країні існує «адміністрація зі зв'язку», яка регулює використання радіочастот та радіотехнологій. В Україні, до адміністрації входить ДССЗЗІ (Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, або Держспецзв'язку), яка розпоряджається розподілом радіочастот, та НКРЗІ (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації), яка, зокрема, згідно із законом «Про радіочастотний ресурс України», розробляє Регламент аматорського радіозв'язку України (Регламент). Це - основний документ, що регламентує існування аматорського радіо в нашій країні, та взаємодію радіоаматорів із державою.

Крім того, Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (УДЦР), що підпорядковується НКРЗІ, забезпечує видачу дозволів на експлуатацію аматорських радіостанцій. Згідно з даними УДЦР, в Україні зараз налічується близько 10 тисяч радіоаматорів.

Громадська спілка «Всеукраїнська радіоаматорська ліга» (ГС ВРЛ) - об’єднання радіоаматорських організацій більшості областей України, та близько 1500 індивідуальних членів. ГС ВРЛ має всеукраїнський статус, та згідно з законом залучається до розробки Регламенту.

Є безперечним фактом, що існуюча редакція Регламенту є значно застарілою. По-перше, вона заснована на нормативній базі часів СРСР, із властивою тому часу суцільною недовірою до громадян. По-друге, вона на враховує змін, що відбуваються у суспільстві, зокрема, цифровізації, електронного документообігу, розвитку технічних засобів, тощо. Останні більш-менш значимі зміни у Регламенті відбулися у 2010 році, майже 10 років тому.

ГС ВРЛ, інші об’єднання, та індивідуальні радіоаматори протягом останніх років неодноразово зверталися до НКРЗІ, вказуючи на значне відставання Регламенту від рівня сучасності, та пропонуючи допомогу в його оновленні. У зверненнях йшлося про такі зміни, як введення нових радіоаматорських смуг частот, підвищення максимально допустимих рівнів вихідної потужності передавачів, використання сучасних технологій зв’язку, та зокрема, вдосконалення взаємодії з державними установами для більш зручного складання радіоаматорами іспитів, отримання радіоаматорських дозволів, продовження терміну дії дозволів, тощо. Ці зміни співпадають із курсом розвинених країн, в першу чергу – країн ЄС, у яких стан радіоаматорського законодавства випереджає нас на 10-20 років.

НКРЗІ, відповідаючи на звернення радіоаматорів, закликала дочекатися планового періоду внесення змін до Регламенту, який був призначений НКРЗІ на I-IV квартал 2020 року під назвою «Вдосконалення окремих положень Регламенту аматорського радіозв’язку України з метою досягнення європейського рівня радіоаматорства в Україні». Ще в 2019 році було створено робочу групу з представників НКРЗІ та громадських об’єднань радіоаматорів. Робоча група збиралася декілька разів у 2019 році, та, на жаль, у 2020 році таки збори проводились виключно у форматі відео-конференцій.

До групи у різні часи входили:

  1. З боку НКРЗІ – О. Кузнецов, І. Протасенко, І. Чернявська, Г. Симоненко;
  2. З боку УДЦР – Ю. Сапальов; І. Магрело;
  3. З боку ГС ВРЛ – О. Ананьєв, Д. Нечитайлов;
  4. З боку ГО ЦЄРР – Є. Жмур;
  5. З боку ГО ЛРУ – Ю. Заскалета, А. Кириленко.

Протягом роботи цієї групи, НКРЗІ ставило запитання до радіоаматорів щодо тих чи інших питань Регламенту. У відповідь радіоаматори вимагали внесення змін, які відповідають європейському курсу розвитку радіоаматорства та всієї України вцілому. До роботи над цими пропозиціями були залучені фахівці із радіозв’язку, відомі радіоспортсмени, юристи. Проводились консультації із радіоклубами в регіонах та з іноземними громадськими організаціями радіоаматорів.

Проте, аргументовані вимоги радіоаматорів практично не були враховані НКРЗІ при підготовці проекту внесення змін до Регламенту восени 2020 року. Насправді, були виправлені явні помилки, та зроблено декілька інших, косметичних змін, які аж ніяк не виконують завдання – «досягнення європейського рівня радіоаматорства в Україні». Навпаки, було зроблено декілька кроків назад для зміцнення бюрократії, яка спрямована на зниження доступу до радіоаматорства в нашій країні. Крім того, Регламент налічує безліч застарілих норм, які дискримінують осіб або групи осіб за певними признаками, при цьому його громадська антидискримінаційна експертиза, передбачена законом, не проводилася.

Зараз українське радіоаматорство потребує вашої допомоги для того, щоб аби-як підготовлені, косметичні зміни не були прийняті, а замість того, Регламент мав би шанс дійсно відповідати рівню сучасності. Це цілком можливо.

Вкладення:
Скачати цей файл (ip-001-en.pdf)ip-001-en.pdf[ ]413 Кб
Скачати цей файл (ip-001.pdf)ip-001.pdf[ ]399 Кб

Рекомендації ГО ЦЄРР щодо проекту змін тексту Регламенту та його додатків, розробленому НКРЗІ, з метою досягнення європейського рівня радіоаматорства в України.

Автор: UR8US . створено: . в розділі: Новини

Рекомендації додаються у PDF-файлах.

Лист щодо внесення змін до Регламенту аматорського радіозв’язку

Автор: UR8US . створено: . в розділі: Новини

(Додано PDF-файли українською та англійською мовами.)

Голові НКРЗІ

О. Животовському

 

Голові ДССЗЗІ

Ю. Щиголю

 

Генеральному директору ДП УДЦР

В. Корсуну

 

Міністру цифрової трансформації

М. Федорову

 

Голові Комітету ВР з питань цифрової трансформації

М. Крячко

 

Chairman, CEPT ECC

C. Woolford

 

Secretary-General, ITU

H. Zhao

Щодо внесення змін до Регламенту аматорського радіозв’язку України.

Шановні одержувачі листа!

Згідно із законом «Про радіочастотний ресурс України» громадська спілка «Всеукраїнська радіоаматорська ліга» (ГС ВРЛ) мала можливість прийняти участь в роботі по удосконаленню Регламенту аматорського радіозв’язку України (Регламенту) – основного документу, який описує статус радіоаматора та його взаємовідносини з державою.

У 2020 році, таке вдосконалення проходить під керівництвом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), та включене у «План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2020 рік» цієї установи під заголовком «Вдосконалення окремих положень Регламенту аматорського радіозв’язку України з метою досягнення європейського рівня радіоаматорства в Україні», який оприлюднено на офіційному вебсайті:

https://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=40&id=8894&language=uk

При роботі над змінами з боку ГС ВРЛ були залучені ведучі радіоаматори, радіоспортсмени, фахівці в галузі радіозв’язку, юристи, тощо. Ця робота розпочалася декілька років тому, коли члени нашої громадської спілки та інших об’єднань радіоаматорів почали звертатися до НКРЗІ, Адміністрації Держспецзв’язку (ДССЗЗІ) та Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) з численними пропозиціями щодо актуалізації Регламенту. Враховуючи, що останні помітні зміни в Регламенті були зроблені лише у 2010-2011 роках.

Радіоаматори сподівались, що спільно з державними установами, зараз, у 2020 році буде досягнутий значний прогрес. Зокрема, йдеться про надання українським радіоаматорам прав та свобод на рівні радіоаматорів країн Європейського союзу та інших розвинутих країн шляхом внесення відповідних значущих змін до Регламенту.

Тому, для провадження якісних змін, зі сторони радіоаматорської спільноти були спрямовані значні зусилля: вивчалося законодавство країн-членів ЄС, рекомендації CEPT та ITU, проводились консультації з радіоаматорами різних регіонів України. Члени ГС ВРЛ приймали участь у засіданнях робочих груп, які проходили спільно з представниками НКРЗІ та УДЦР. З кожного питання формувалися зважена позиція ГС ВРЛ, яка, на мій погляд, дійсно найкраще відповідала завданню: приведенню Регламенту до рівня сучасності.

У результаті, спільними зусиллями радіоаматорів, представників НКРЗІ та УДЦР, був підготовлений список змін до Регламенту, який розміщено на вебсайті НКРЗІ:

https://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=99&id=2001&language=uk

Слід оцінити: чи відповідають ці зміни сучасним інтересам та запитам радіоаматорів України? Чи стають вони у нагоді для «досягнення європейського рівня радіоаматорства»?

Незважаючи на те, що зміни у Регламенті дійсно виправляють деякі грубі помилки, новій редакції Регламенту властиві численні істотні недоліки:

  1. Не було додано жодного нового аматорського діапазону частот. Радіоаматори неодноразово зверталися до ДССЗЗІ, НКРЗІ та УДЦР з аргументованими проханнями додати наступні смуги частот: 472-479 кГц, 5.3515-5.3665 МГц, 69.900-70.500 МГц, 1240-1300 МГц, 2300-2450 МГц, 3400-3410 МГц. Зараз більшість цих смуг доступна світовим радіоаматорам, проте в Україні вони заборонені.

  1. Не були розширені існуючі радіоаматорські діапазони. В першу чергу йдеться про розширення діапазону 50.080-50.280 МГц до 50-52 МГц (або 50-54 МГц), яке прийняте у більшості країн. Крім того, потребують розширення, згідно із світовою практикою, діапазони 5.650-5.670 ГГц та 5.830-5.850 ГГц (до 5.650-5.850 ГГц), 10.1-10.15 ГГц (до 10-10.5 ГГц), 24-24.05 ГГц (до 24-24.25 ГГц), 76-81 ГГц (до 75.5-81.5 ГГц). Таким чином, жодна вимога українських радіоаматорів щодо розширення смуг частот не була виконана.

  1. Не був підвищений максимально допустимий рівень вихідної потужності передавача. Він є одним з найнижчих у світі та складає: 200 Вт у більшості КХ-діапазонів частот, 5 Вт – на УКХ-діапазонах. Українські радіоаматори неодноразово зверталися із проханням підвищити ці показники до міжнародного рівня. У багатьох країнах, включаючи сусідні країни (Білорусь, Польща, Румунія, Угорщина тощо) дозволені потужності передавачів досягають як мінімум 500-1000 Вт на КХ-діапазонах, та 50-100 Вт на УКХ-діапазонах. Порівняно з найближчими країнами, в Україні дозволені потужності аматорських радіопередавачів занижені у 5-10 разів.

  1. Жодним чином не були виконані вимоги сучасності про електронний документообіг.Незважаючи на вимоги закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Регламент передбачає офіційне спілкування радіоаматорів та державних установ виключно у паперової формі. Це значно гальмує документообіг, зокрема, в умовах пандемії COVID-19, та вказує на відсталість прийнятих змін до Регламенту.

  1. Не була ліквідована ганебна норма, яка зобов’язує радіоаматора вести апаратний журнал радіозв’язків, та на запит представників НКРЗІ надавати інформацію про свої контакти з тим чи іншим кореспондентом. Ця норма грубо суперечить вимогам статті 32 Конституції України та закону «Про захист персональних даних» в частині незаконного втручання у особисте життя. Тут порушується одне з основних прав громадянина.

  1. Не було ліквідоване зобов’язання, яке примушує українського радіоаматора-спостерігача (по суті, радіослухача) отримувати власний позивний сигнал виключно в УДЦР. Враховуючи, що радіоаматор-спостерігач (радіослухач) не користується радіопередавачем і на нього не розповсюджується дія Регламенту, це зобов’язання є перевищенням повноважень УДЦР: у світовій практиці позивні сигнали радіоаматорам-спостерігачам видаються громадськими об'єднаннями радіоаматорів. Крім того, шляхом офіційного запиту стало відомо, що УДЦР за останні декілька років не видав жодного позивного сигналу радіоаматорам-спостерігачам, таким чином, цей сервіс, крім іншого, є не актуальним.

  1. Всупереч закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Регламент передбачає, що радіоаматор повинен звертатися до філії УДЦР та кваліфікаційно-технічної комісії (КТК) виключно за місцем своєї реєстрації. В умовах військових дій на сході України, вимушеної міграції населення, а останній час також – в умовах пандемії COVID-19, ця практика призводить до значних затримок у отриманні радіоаматорських позивних сигналів, продовженні дії дозволів тощо. Радіоаматори вважають це штучно створеною перешкодою.

  1. Не було додано жодної нової радіотехнології. Радіоаматори звертались до НКРЗІ із запитами щодо використання нових технологій цифрового радіотелефонного зв’язку, а саме – DMR, D-Star, Yaesu System Fusion, зокрема, для будування мережі радіоаматорських ретрансляторів на УКХ. У багатьох країнах світу ці технології використовуються приблизно з 2000 року. Це призводить до того, що Українське радіоаматорське законодавство відстає від світового не менше ніж на 20 років.

Крім того, у новій редакції Регламенту існує безліч дрібних недоліків, які не були виправлені.

Таким чином, запропоновані НКРЗІ зміни аж ніяким чином не вирішують поставлене завдання – «досягнення європейського рівня радіоаматорства в Україні». Ці зміни є косметичними правками, які зовсім не вплинуть на життя українських радіоаматорів.

Тому вважаю, що прийняття запропонованих НКРЗІ правок до Регламенту є недоцільним.

Додатково, у тексті Регламенту виявлені численні ознаки прямої або непрямої дискримінації осіб та груп осіб за певними ознаками. Отже, у відповідності до закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», вимагаю проведення громадської антидискримінаційної експертизи існуючого Регламенту та проекту змін до нього.

 

З повагою,

Перший віце-президент ГС ВРЛ                                                                 О. Ананьєв

Вкладення:
Скачати цей файл (01.jpg)01.jpg[ ]172 Кб
Скачати цей файл (02.jpg)02.jpg[ ]363 Кб
Скачати цей файл (03.jpg)03.jpg[ ]309 Кб
Скачати цей файл (04.jpg)04.jpg[ ]115 Кб
Скачати цей файл (MessageVRL.pdf)MessageVRL.pdf[ ]453 Кб
Скачати цей файл (RA_112020.zip)RA_112020.zip[ ]12472 Кб

Обов'язки Президента ГС ВРЛ

Автор: UR8US . створено: . в розділі: Новини

Відповідно до п. 5.11.4 Статуту ГС ВРЛ виконує обов'язки Президента ГС ВРЛ Перший віце-президент - Директор Штаб-квартири ГС ВРЛ Олександр Ананьєв (UT7UV) email Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

I DID IT MY WAY

Автор: UR8US . створено: . в розділі: Новини

I DID IT MY WAY
(“My Way” - Frank Sinatra )

1

Уважаемый читатель, не буду уподобляться большинству и описывать свой авто биографический жизненный путь, вряд ли это кому-то будет интересно, но кое-какую хронологию событий произошедшую со мной За 45 лет занятия радио любительством с небольшими комментариями я попробую выложить Как быстро летит время и в этом году будут сразу две знаковые для меня даты - 45 лет с момента моего прихода в радио и 40 лет моему позывному UR5LCV ( ex UB5LCV ) который я не менял на более «модные» укороченные за все эти годы.

Порог Харьковского радио клуба впервые я переступил в августе 1968 года куда мне посоветовали обратиться в радио кружке Дворца пионеров, где я пытался постичь азы схемотехники и умения держать паяльник.

В те годы Харьковский радио клуб гремел на весь Союз, еще в воздухе витала атмосфера прошлогодней (1967г.) экспедиции харьковчан в Армению на озеро Севан и работа в CQ WW DX contest под позывным 4J7B.

Позывные участников той экспедиции я еще не знал, как в прочем и других маститых ветеранов радио любительства в Харькове. Потом, познакомившись с целой плеядой удивительных людей, супер профессионалов нашего хобби, обладающих интеллектом, юмором и которые очень сильно повлияли на мое становление как радиолюбителя. Забегая вперед, просто обязан упомянуть их позывные, большинства которых к сожалению уже нет. UT5CR Борис Дмитриевич Бесарабов – ветеран ВОВ, отсидевший после войны 10 лет за анекдот, которые он по прежнему любил всю свою жизнь, UB5DQ –Таранов Рудоьф Оскарович – человек высокой культуры и интеллигентности, получал в 60-е годы помимо ЦРК дипломы и был членов запрещенных тогда клубов CHC, AHC и др., UB5LM (nw DL9LM ) – Бровер Юрий Моисеевич – очень скромный, интеллигентный человек, великолепный оператор, ас эфира, участник практически всех тестов клубной станции UB5KBB потом UK5LAA, UT5TC Петров Юрий Артемович – даже трудно выразить харизму этого уникального радиолюбителя, человек, которого обожали все члены Харьковского радио клуба. Обладая феноменальными знаниями и опытом в радиотехнике, он бессменно консультировал всех и вся на протяжении десятилетий, прекрасно разработчик и конструктор. Мне посчастливилось работать с ним в одной лаборатории КТБ ЦК ДОСААФ СССР. Мой учитель преферанса, наставник и просто старший товарищ, которого мне постоянно не хватает. Далее я просто приведу позывные тех харьковских радиолюбителей с которыми меня свела судьба, с которыми проведены годы теплого дружеского общения , возникали смешные истории, от которых остались самые приятные воспоминания. UT5CM, UB5LN, UB5LG, UB5LX, UT5CW, UT5TA, UT5TW, UY5OB, UY5OC, UY5OO, UY5OQ, UY5DX ( nw WY6DX ), UB5LBQ(nw DH1LT), UB5LBP и другие, да простят меня, если я кого-то не упомянул. О каждом из этих замечательных людях можно было бы писать отдельные главы, а поскольку книгу я не пишу, то далее по тексту они все равно будут участниками тех событий, о которых пойдет речь.

Так вот, переступив порог радио клуба, где мне без особых проблем выдали наблюдательский позывной UB5077092, я вышел радостный, но совершенно не понимающий что мне дальше нужно делать. Прочитав кучу справочников и книжек о радио, журналов Радио, историй путешествий и открытий 20-го века, я начал постепенно понимать, что передо мной открылась какая-то таинственная дверь в мир невероятной романтики, но все иллюзии быстро развеял тогдашний начальник коллективки Володя Гончаров UY5OA – нужно учить телеграф! Придя во Дворец пионеров, в котором телеграф преподавал Анатолий Федорович Петров, военный радист, старшина, который принимал радиограммы на машинке с завязанными глазами, профессионал экстра класса, мне сообщили что набор окончен и придется ждать сентября следующего года, сентября я конечно же дождался и нехитрая азбука придуманная Самуэлем Морзе была освоена. А что дальше? Дальше нужно выходить в эфир, поскольку я активно наблюдал и уже имел представление о позывных, стилях работы, манерах и т.д. Придя на UK5LAA, выждав момент когда никого вокруг не было, достал блокнотик с шаблоном проведения QSO и дал на простом ключе CQ. Кто-то меня позвал, т.к. антенна была двойной квадрат и армейский передатчик Р820 на 2-х ГУ80. Кто меня тогда впервые позвал я уже не помню, но первый удар фэйсом об тэйбл я тут же получил от сидящего за спиной и читающего для меня совершенно не понятные журналы Short Wave Magazine, от болгарского студента мед.института Весселина Ценова ( Весо ), который тогда был уже опытным оператором коллективки Дворца пионеров UT5KDP. Он просто сказал :”Что ты блад передаешь”? Конечно уже никто потом ничего не передавал и ощущение воткнутого в спину ножа лишило меня всяких надежд и перспектив проводить радио связи. К счастью, мой родной дядя жил во Львове на улице Словацкого, напротив его дома был радио клуб, а если пройти метров 200-300, то можно было сразу попасть во Львовский Дворец пионеров, куда я конечно же зашел, нашел коллективку UB5KНQ, которой тогда руководил Виталий Ильич Мархасин UB5BK и сел за фантастический, как теперь принято говорить, set up! Приемник «Крот», американский передатчик SCR, про антенны я как-то не помню. И великое таинство двух сторонней любительской радио связи состоялось с каким-то шведом, к сожалению не запомнил позывной. Почуяв в себе самого крутого радиста, я радостный вернулся в Харьков. Дальше все пошло семимильными шагами, постоянные бдения в эфире, то дома у приемника, то на UK5LAA, тогда все контесты были моими, ДХ экспедиции и редкие страны звались почти ежедневно и, как любят у нас говорить, что большому кораблю сулили большое плаванье. Плаванье большого корабля традиционно быстро закончилось наскоком на рифы, которые тогда умела и любила ставить система. Не буду называть фамилии и позывные моих друзей, которые решили в 1971 году почудить в эфире, один из них начал работать позывным TA2D ( тогда Турция была в дефиците ), а другой позывным YI2FK - Ирак, оператор Ферди, который лупасил телеграфом на английском языке со скоростью 200 знаков. Сомневаюсь, что бы иракский Ферди или Махмуд мог бы в то время так работать. Активная работа этих двух unliсe ( un licensed ) конечно же не прошла мимо мохнатого уха и зоркого глаза КГБ и была дана команда найти и наказать виновных. С этого момента и началась моя «первая поездка в Яблдинский спец». Будучи у всех на виду, активно участвующий во всех мероприятиях клуба, проводя там сутки, выпуская совместно с тогдашним начальником коллективки Валерой Момотом UY5OQ газету CQ, договорившись моим другом из Москвы о том, что я буду QSL manager CO5CN для харьковчан, наивно написал обьявление на доске, что кто сработал с CO5CN могут получить у меня карточки и отдать свои, тем самым я сделал свой первый шаг к «криминалу», второй шаг был – это массовая отправка карточек директ, которой я заразился во Львове, что должно было еще больше увеличить мой «срок», о котором я и не догадывался. Наступило время «Ч» и грянул гром. Было созвано заседание ФРС области, где я был обвинен во всех грехах и даже в космополитизме о значении которого я тогда и не знал. Все последующие нарушения в радио кем-либо, любая крамола, потом назывались Зельдивщиной. Так я стал основоположником нового «крамольного» течения. Остальные, реальные возмутители спокойствиями отделались легкими сроками и предупреждениями. Так я получил свой первый «срок» в радио любительстве в лучших традициях того времени.

2

 

Будучи оклеветанный, с кучей навешанных собак, зашел к начальнику радио клуба Лазько В.И., который был человеком порядочным и умным, но вынужденный подчиниться решению и указанию сверху, сказал, что нужно потерпеть два (! ) года и все восстановиться. Что такое два года для молодого парня, который бредил HAM radio? Это очень серьезный испытательный срок или бросить все, решив что справедливости в тоталитарном обществе не добиться, или закусив удила «отсидеть свой срок», но остаться в радио. Любовь к радио победила и я выдержал. Меня восстановили в членах клуба, я получил свой позывной в августе 1973 года и даже послал заявку на конкурс обладателя кубка «Лучший наблюдатель СССР» в подгруппе юных, т.к мне тогда был еще 18 лет. Обладателем которого я и стал как в общем зачете, так и в номинации страны, кубок я так и не увидел по причине ухода в СА, но красные грамоты сохранились. На этом мои приключения с совковым мракобесием не закончились. Будучи уже на «свободе и с чистой совестью», был оставлен Валерой UY5OQ погонять ДэИксов на UK5LAA, а сам Валера пошел куда-то душевно общаться со своим другом Володей Трясоруковым UY5DX ( WY6DX ). Руководство клуба тогда сменилось и на смену умному и доброму В.И.Лазько пришел полковник В.В.Рождественский с какими-то »ужасными» нагрудными знаками, типа ветеран КГБ, что конечно же ничего хорошего не предвещало. На мою несчастную задницу раздался телефонный звонок и орущий командный голос начал требовать руководство клуба, я попробовал тактично обьяснить, что руководство в местной командировке, в ответ я услышал, что сейчас придет какой-то психопат и выбросит меня со 2-го этажа радио клуба. Будучи весьма дерзким парнем, не терпящим хамство в любой форме, в лучших традициях словесных разборок – орущий был конкретно и адресно послан. Кто бы могу подумать, что на другом конце провода был зам.председателя обкома ДОСААФ полковник по фамилии Дубина, который позвонил начальнику клуба и на коллективку была быстро направлена зондер-команда. Увы, их ждало разочарование и дверь им никто не открыл. Так продолжалось до тех пор, пока не пришел подвыпивший Валера ( Лери среди друзей ), дверь открыли, а там (!) сидит патлатый шпион, т.е я. В результате громкого и долгого местного расследования, вплоть до изьятия окурков из урны для проведения дактилоскопической экспертизы в поисках врагов тайно проникших в помещение радиостанции. Как результат, я, только «откинувшись» и придя в себя от двухлетнего шока, стал опять на стезю рецидива рискуя опять загреметь под фанфары в очередную радиолюбительскую ссылку. Когда показали аппаратный журнал где были записаны мои радиосвязи, то приглашенный один старый радиолюбитель, весьма лояльный к руководству, внимательно и долго смотрел на записи, потом вдруг что-то вспомнил и сказал, что кажется это Швэция . Швэция? Рождественский чуть со стула не упал! Связь со страной НАТО и где, у него под носом. Состоялось какое-то тайное совещание, итогом которого был следующий приказ:

3

Поскольку мне нужно было уходить в армию, то «черный» полковник видимо решил что там мне мозги и вправят и я забуду, как он говорил про всех радиолюбителей – шалопаи, придумали себе какого-то Кренкеля-шменкеля»
Вернувшись после службы в СА, я через несколько лет устроился на работу в радио клуб. Об этом только можно было мечтать. Ничего, что зарплата маленькая, зато каждый день сидишь у трансивера, две «рогатых» и квадраты. Совместно с моими друзьями UB5LAW, UR6LAP и  UY1LA, мы переделали выходной каскад в передатчике Р641, настроили квадраты и пошла работа в тесах в которых с помощью «хитрой», опережающей на десятилетия технологией выносного приема, предложенной и сделанной Юрием  Артемовичем Петровым UT5TC мы начали везде занимать призовые места и конечно же звание МС СССР не заставило себя долго ждать. В 24 года мне такой значок МС СССР лично вручил Наум Михайлович Тартаковский, правда почему-то в коробке лежал МСМК, а Юре Анищенко UY5OO достался второй МС, но потом все исправили и решили что это хороший знак. Казалось бы жизнь наладилась, но «черный» полковник был всегда на чеку, не зря значок носил на мундире крутой. Как-то раз, он застал за работой на коллективке Виктора Абрамова UX5PS, который работая SSB произносил позывной как Юнайтед Кентаки Файв Луизиана Алабама Алабама. Рождественский сошел с лица, увидев семитский профиль произносящий названия таких расистских штатов как Алабама и Луизиана. Я был тут же  вызван в кабинет где Рождественский спросил: Шалопай! Кто это такой сидит за радиостанцией? Я начал обьяснять, что это радиолюбитель с разрешением и имеет право работать на коллективке, но тут же был перебит фразой – Что бы я его здесь больше не видел! Иди и вникай в это дело шалопай! В какое дело я должен был вникать я не понял, но список допущенных лиц на клубную станцию появился. После очередного мне проигрыша в преферанс, полковник Рождественский сказал что бы я увольнялся. Такого позора он стерпеть от пацана не смог. Ну и раз уж речь зашла о дураках, то припомнилась одна из тысяч смешных историй в которые я попадал, работая с Юрием Артемовичем в КТБ. Начальником лаборатории был некто Куц – полный идиот, но по каким-то партийным связям был назначен начальником нашей лаборатории. После его фразы: «Игорь, фатит болтать, сказал Гай Юлий Цезарь и перешел террикон», а его спросил почему он говорит фатит, когда у него отлично получается Хварадей.? Потом пошли годы, учеба, работа, но радио было со мной всегда. Я и дня не мог прожить не работая в эфире. Не вдаваясь в подробности многих событий, я же не книгу пишу, хотя все мои близкие по духу друзья вполне заслуживают на то, что бы им были посвящены целые страницы каждому. Наступила перестройка, а вместе с ней и развал СССР. Старый, добрый радио клуб или РТШ как он потом назывался, находившийся в старинном 2-х этажном особняке 18 века волею решения Обкома ДОСААФ переехал в цокольные «пенаты» жилого дома где вопрос о хороших антеннах, а тем более моще уже не стоял. Потом и эти «пенаты» начали уменьшаться и дело дошло полного выселения харьковских радиолюбителей на улицу. Беседы с наглыми хапугами из Обкома ДОСААФ, чувствовавшими свой конец, ни к чему не приводили. Пришлось применить «правило буравчика», подключить депутатов радиолюбителей и помещение мы отстояли. Вот тогда в 1992 году осенью и было создано Харьковское областное общество радиолюбителей, к созданию которого мне лично пришлось приложить не мало труда, первым председателем которого я  и стал. Пошли первые в нэзалэжной Украине HAM фесты 1993 и 1994 гг. на которые сьезжалось до 700 человек со всего бывшего Союза, думаю что и сейчас у наших российских друзей ностальгические теплые воспоминания о тех днях. Кто тогда знал, как сильно мы начнем отдаляться друг от друга. Пропуская многие события, мои личные встречи с друзьями на разных фестах в Питере, Москве, потрясающие встречи на дальнем Востоке и Заполярье, Эстонии и Литвы в паузах между популяризаторским печатным творчеством , издавая книжки по антеннам в период информационного голода и отсутствия Интернета, как-то сам того не ожидая стал президентом ЛРУ, где и пробыл с 1996 по 2004 год. В 2000-м году сбылась моя мечта и вместе со своими друзьями UT8LL, UY5XE, UY1LA осуществили поездку по островам Черного моря и дельты Дуная. Это было незабываемое впечатление и как итог работы EM5UIA  , мы получили высшую награду английской островной программы IOTA, как лучшая экспедиция Миллениума. Жемчужная ракушка с Западной Австралии с выгравированным текстом на подставке.

4

5

Сейчас, когда уже нет ДОСААФ, а ОСОУ стало обычной коммерческой структурой, кое где еще по старинке дающей крышу над головой радиолюбителям, стало ясно, что нет у нас другого пути, как обеспечить себе жизненное пространство и в этом вопросе Харьков опять оказался первопроходцем. В лучших традициях своего радио клуба, которому уже исполнилось 85лет, купил себе на всенародно собранные деньги, которые собирали всем миром, свое помещение, а харьковские коротковолновики опять всем доказали свою сплоченность и понимание всеобщих проблем.
Глядя на мышиную возню нынешних болтунов и фарисеев, хочется им посоветовать открыть глаза и увидеть, что нет больше у ЛРУ своей штаб квартиры, что QSL бюро в примах, а остальные злободневные вопросы, которые необходимо решать для всех радиолюбителей Украины, так и висят в воздухе.
Я рад и горжусь тем, что я родился и живу в Харькове, что на моем радиолюбительском пути встретились замечательные и талантливые люди, благодаря которым я достиг в радио всего чего хотел. Я их всех всегда буду помнить и ставить всем в пример. Сейчас в ХООР есть амбициозная, работоспособная команда и я надеюсь, что на покупке помещения дело не остановится и старые, добрые  традиции Харьковского радио клуба будут продолжаться.

 

UR5LCV SK 11.01.2020

 

 

Offcanvas Module

Our themes are built on a responsive framework, which gives them a friendly, adaptive layout